Історія справи
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 рокуПостанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 17.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 14.09.2015 року
Постанова ККС ВП від 04.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 19.12.2019 року
Постанова ВАСУ від 09.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 06.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 22.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 10.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 03.11.2014 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 25.11.2014 року
Постанова ВП ВС від 27.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВП ВС від 23.01.2020 року
Постанова ВАСУ від 28.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова КЦС ВП від 20.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 26.01.2016 року
Постанова КАС ВП від 26.06.2018 року
Постанова ККС ВП від 13.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 12.05.2016 року
Постанова КЦС ВП від 12.08.2019 року
Постанова ККС ВП від 18.04.2018 року
Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року
Постанова КАС ВП від 05.06.2018 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова КЦС ВП від 01.07.2019 року
Постанова ККС ВП від 15.03.2018 року
Постанова ККС ВП від 17.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВП ВС від 16.05.2019 року
Постанова ККС ВП від 27.04.2018 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 24.07.2014 року
Постанова ККС ВП від 27.02.2019 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова КАС ВП від 25.04.2018 року
Постанова КАС ВП від 13.03.2018 року
Постанова ВАСУ від 11.12.2014 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ККС ВП від 12.10.2018 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова ВАСУ від 30.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.01.2015 року
Постанова ККС ВП від 10.05.2018 року
Постанова ККС ВП від 17.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 24.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 24.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова ВАСУ від 02.04.2015 року
Постанова ККС ВП від 08.10.2018 року
Постанова ВАСУ від 18.06.2014 року
Постанова КАС ВП від 20.03.2018 року
Постанова ВАСУ від 25.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 24.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 07.12.2016 року
Постанова ККС ВП від 22.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.06.2016 року
Постанова ВАСУ від 23.03.2016 року
Рішення ВССУ від 21.12.2016 року
Постанова КЦС ВП від 03.04.2019 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 05.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.02.2016 року
Постанова ВАСУ від 10.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 20.05.2015 року
Постанова ВАСУ від 08.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 18.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 24.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 16.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 16.10.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 04.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 16.10.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.06.2016 року
Постанова ВАСУ від 29.10.2015 року
Постанова КЦС ВП від 20.06.2019 року
Постанова ККС ВП від 31.05.2019 року
Постанова КЦС ВП від 20.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 15.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 27.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 15.03.2016 року
Рішення ВССУ від 01.06.2016 року
Постанова ВАСУ від 16.09.2014 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ККС ВП від 30.07.2019 року
Постанова ВАСУ від 19.01.2016 року
Постанова ККС ВП від 13.08.2018 року
Постанова ККС ВП від 20.08.2018 року
Постанова ВП ВС від 05.12.2019 року
Постанова ВАСУ від 08.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 08.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 17.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 10.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ККС ВП від 25.07.2024 року у справі №
Постанова ВАСУ від 05.02.2014 року
Постанова ККС ВП від 21.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.05.2020 року
Постанова КЦС ВП від 10.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 15.01.2014 року
Постанова КАС ВП від 05.06.2018 року
Постанова ВАСУ від 20.08.2015 року
Постанова ВП ВС від 12.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 12.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 21.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 21.06.2018 року
Постанова ККС ВП від 25.06.2018 року
Постанова КЦС ВП від 12.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 21.05.2020 року
Постанова ВП ВС від 05.07.2018 року
Постанова ККС ВП від 31.07.2018 року
Постанова КЦС ВП від 12.09.2018 року
Постанова ВАСУ від 12.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.05.2016 року
Постанова ККС ВП від 01.10.2018 року
Постанова ВАСУ від 24.03.2015 року
Постанова ККС ВП від 16.07.2018 року
Постанова ВП ВС від 18.10.2018 року
Постанова ККС ВП від 24.10.2018 року
Постанова КЦС ВП від 07.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова КЦС ВП від 15.11.2018 року
Постанова ККС ВП від 19.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВП ВС від 17.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 24.01.2019 року
Постанова ККС ВП від 05.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 07.02.2019 року
Постанова ККС ВП від 15.03.2019 року
Постанова ВП ВС від 28.03.2019 року
Постанова ВП ВС від 28.03.2019 року
Постанова ВП ВС від 11.04.2019 року
Постанова КЦС ВП від 29.05.2019 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 15.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 16.12.2015 року
Постанова ВП ВС від 21.11.2019 року
Постанова ККС ВП від 21.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 12.05.2022 року у справі №
Постанова ККС ВП від 24.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова КЦС ВП від 21.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 04.04.2019 року
Постанова КЦС ВП від 26.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 28.04.2020 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ККС ВП від 21.07.2020 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ККС ВП від 28.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 18.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 20.04.2016 року
Постанова ККС ВП від 09.11.2018 року
Постанова ККС ВП від 06.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 22.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 01.11.2018 року
Постанова ВАСУ від 06.04.2016 року
Постанова ВАСУ від 23.03.2016 року
Постанова ВАСУ від 27.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 24.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 09.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 30.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 26.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 10.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 28.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 10.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 05.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.07.2016 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 10.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.03.2015 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ВП ВС від 06.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 27.08.2015 року
Постанова ВАСУ від 09.07.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 04.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 17.09.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.04.2016 року
Постанова ВАСУ від 02.03.2016 року
Постанова КАС ВП від 16.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 10.08.2016 року
Постанова ВАСУ від 13.07.2016 року
Постанова ВАСУ від 30.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року
Постанова КАС ВП від 16.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 15.03.2018 року
Постанова ККС ВП від 09.01.2018 року
Постанова ВАСУ від 15.07.2015 року
Постанова ВП ВС від 23.01.2020 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 26.11.2014 року
Постанова КЦС ВП від 12.06.2020 року
Постанова ККС ВП від 13.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 28.05.2014 року
Постанова ВП ВС від 21.05.2020 року
Постанова ККС ВП від 08.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 08.04.2014 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова КАС ВП від 27.02.2018 року
Постанова ВП ВС від 20.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 29.09.2014 року
Постанова ВП ВС від 13.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 року
Постанова ВП ВС від 19.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року
Постанова ККС ВП від 24.09.2018 року
Постанова ВАСУ від 16.12.2014 року
Постанова ВП ВС від 01.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 22.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ВП ВС від 06.12.2018 року
Постанова ККС ВП від 10.12.2018 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ККС ВП від 15.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 17.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 07.02.2019 року
Постанова ВАСУ від 27.02.2014 року
Постанова ВП ВС від 04.04.2019 року
Постанова ККС ВП від 31.05.2019 року
Постанова ВП ВС від 20.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 14.03.2019 року
Постанова ВАСУ від 24.09.2015 року
Постанова ККС ВП від 29.08.2018 року
Постанова КЦС ВП від 29.05.2019 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2014 року
Постанова ВП ВС від 15.03.2018 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 27.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2016 року
Постанова ВП ВС від 13.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 26.02.2015 року
Постанова ВП ВС від 07.02.2019 року
Постанова ВАСУ від 17.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 09.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 05.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 28.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 14.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.07.2016 року
Постанова ККС ВП від 05.04.2018 року
Постанова ВАСУ від 22.12.2015 року
Постанова ККС ВП від 18.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 30.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.01.2016 року
Постанова ККС ВП від 12.02.2018 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2016 року
Постанова ВП ВС від 05.07.2018 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 16.11.2016 року
Постанова ВАСУ від 05.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.02.2015 року
Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року
Постанова ВАСУ від 10.02.2016 року
Постанова ВП ВС від 18.06.2020 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 18.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 30.11.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 18.05.2015 року
Постанова ККС ВП від 11.02.2020 року
Постанова ККС ВП від 02.05.2019 року
Постанова ВАСУ від 07.08.2014 року
Постанова ВАСУ від 21.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 08.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 13.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 20.01.2014 року
Постанова ККС ВП від 13.06.2019 року
Постанова ККС ВП від 02.03.2018 року
Постанова ВАСУ від 22.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 16.09.2014 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ВАСУ від 22.05.2014 року
Постанова ККС ВП від 02.01.2018 року
Постанова ВП ВС від 11.04.2019 року
Постанова КЦС ВП від 18.07.2019 року
Постанова КАС ВП від 22.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 11.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 19.03.2015 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 18.02.2014 року
Постанова ВП ВС від 25.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 05.11.2015 року
Постанова ВАСУ від 16.12.2015 року
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ККС ВП від 10.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 29.01.2020 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 13.07.2016 року
Постанова ВАСУ від 28.10.2015 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.03.2015 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2014 року м. Київ К/800/47425/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року
у справі №820/4691/13-а
за позовом Спільного кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт»
до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення, -
встановив:
У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням змін до позовних вимог, поставлено питання про: скасування податкового повідомлення-рішення №0001032220 від 24.04.2013 року; визнання протиправними дій відповідача з проведення документальної позапланової виїзної перевірки; зобов'язання відповідача поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності за грудень 2011 року шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 10.04.2013 року №1443/2220/32028980.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС від 24.04.2013р. №0001032220. Визнано протиправними дії ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Спільного кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт» з питань правомірності формування податкових зобов'язань за грудень 2011 року та складанню акту перевірки від 10.04.13р. №1443/2220/32028980. Зобов'язано ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності Спільного кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт» за грудень 2011 року шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 10.04.2013р. №1443/2220/32028980.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачем не були ухвалені за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення, не відбулась процедура узгодження податкових зобов'язань, а тому відсутні підстави для внесення змін до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей, внесених на підставі акту від 10.04.2013 року №1443/2220/32028980 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності формування податкових зобов'язань за грудень 2011 року, про що складено акт №1443/2220/32028980 від 10.04.2013 року.
За висновками проведеної перевірки, на думку податкового органу, не було підтверджено реальності здійснення позивачем господарських відносин із покупцями згідно даних Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування, та встановлена неможливість реального здійснення платником податків ТОВ «Зеніт» операцій у грудні 2011 року по ланцюгу постачання ТОВ «Метакомп», ТОВ «Маритен».
За наслідками проведеної перевірки та на підставі, на думку відповідача, порушення, п.121.1 ст.121 ПК України, ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС, зокрема, було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 року, яким щодо позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00грн.
В акті перевірки податковим органом зазначено, що в ході її проведення підприємством не було надано документального підтвердження щодо здійснених господарських операцій за грудень 2011 року.
Отже, відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України, в якій визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, а саме, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень, ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС прийняло оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001032220 від 24.04.2013 року
Разом з тим, пунктом 85.6 статті 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що працівниками податкового органу не складався акт про відмову позивача у наданні документів первинного бухгалтерського обліку.
Щодо внесення змін податковим органом до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» слід зазначити, що наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» затверджені Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Рекомендації).
Відповідно до п.п.1.3.3 п.1.3 р.1 Рекомендацій для їх реалізації створені відповідні програмні продукти, зокрема, «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками ПДВ розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.
Пунктом 2.8 Рекомендацій встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.
Відповідно до п.2.21 Рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Отже, єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.
При цьому висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Згідно з п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація зібрана відповідно до цього Кодексу може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.
Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, тому вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.
Разом з тим самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач як платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Отже, оскільки податковим органом не були ухвалені за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення та не відбулась процедура узгодження податкових зобов'язань, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності у відповідача підстав для внесення змін до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей, внесених на підставі акту перевірки 10.04.13р. №1443/2220/32028980.
Разом з тим, щодо задоволення судами попередніх інстанцій позовних вимог в частині визнання протиправними дії ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Спільного кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт» з питань правомірності формування податкових зобов'язань за грудень 2011 року та складанню акту перевірки від 10.04.13р. №1443/2220/32028980, слід зазначити наступне.
За змістом положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
У відповідності до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Положення п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України встановлюють, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
- для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
- в інших випадках, визначених цим Кодексом.
В касаційній скарзі відповідач зазначає, що керівнику Спільного кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт» було вручено запит №165/10/15.3-22 від 14.02.2013 року про надання інформації та документального підтвердження у зв'язку з проведенням підприємством коригування податкового зобов'язання з ПДВ у додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість» за грудень 2011 року, разом з тим, підприємством було надано лише реєстр видаткових накладних.
Отже, на підставі вищевикладеного, керівником податкового органу був виданий наказ №481 від 28.03.2013 року щодо проведення документальної позапланової перевірки товариства, з яким, відповідно до акту перевірки, керівник підприємства був ознайомлений 28.03.2013 року так само, як і з направленням на перевірку №522 від 28.03.2013 року.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що у відповідача не виникли передбачені законом підстави для проведення перевірки, а відтак дії щодо проведення такої перевірки є протиправними.
Крім того, слід зазначити, що згідно ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.
В свою чергу, висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке визначає грошові зобов'язання платникові податків.
Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акт перевірки не порушує права платника податків безвідносно до змісту такого акта, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову щодо протиправності акта перевірки, а так само дій щодо включення до акта перевірки будь-яких даних.
Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби - задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року - в частині визнання протиправними дії ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Спільного кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт» з питань правомірності формування податкових зобов'язань за грудень 2011 року та складанню акту перевірки від 10.04.13р. №1443/2220/32028980 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Н.Є. Маринчак
Судді: О.В. Вербицька
О.В. Муравйов